Друга світова війна
З середини 1941 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв Другої світової війни. Оборонні бої на цій ділянці фронту вели 26-у, 6-у, 38-у, 12-у армії, а також Дніпровський загін Пінської військової флотилії.
Використовуючи перевагу в живій силі і техніці, окупанти захопили в серпні — вересні всю територію краю. Під Уманню ворог створив табір смерті для радянських військовополонених.
18 червня 1943 року гітлерівці оточили хутір Буда Чигиринського району і підпалили його, а потім учинили дику розправу над жителями. Всього було знищено 82 людини. На боротьбу проти гітлерівських окупантів піднялися люди, що залишилися тимчасово на окупованій території. На Черкащині діяли більше 30 партизанських загонів і з'єднань.
Після запеклих боїв 14 грудня 1943 року Черкаси були звільнені від німецько-фашистських загарбників військами 2-го Українського фронту.
Однією з видатних операцій Великої Вітчизняної Війни була Корсунь-шевченківська битва. Гітлерівські війська зміцнилися на Корсунському виступі і готувалися до контрнаступу на схід. Радянське командування розробило план оточення і знищення фашистського угрупування. У цій битві брали участь війська 1-го і 2-го Українських фронтів. Вона закінчилася повним розгромом ворога. 149 воїнів Черкащини, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, двом з них це звання присвоєно двічі.
Активною була діяльність націоналістичного руху опору на Черкащині. Тут оунівці проводили активну організаційну роботу. В Умані націоналісти із підгрупи М.Сидора-"Чарторийського" провели два віча, створили міську управу і організували міліцію. Було створено підпільні осередки у Манківці, Іванках, Тальному, Поташі і Трубецькому. Від осені 1941 року діяв Звенигородський окружний провід ОУН (р) на чолі із Сивоконем. Одним із організаторів підпілля був Антін Шкільний, колишній отаман Вільного Козацтва, член Козачої Ради, посол від Ради до кубанців. Весною наступного, 1942-го року, німецькі карні органи провели арешти серед членів окружного і районного проводів Звенигородщини (всього 15 чоловік) і ліквідували видавництво, де друкувався націоналістичний часопис «Рідне слово»
Немає коментарів:
Дописати коментар