ЧЕРКАСИ МОЄ МІСТО
Історія, фото, відео, новини
Чаїний острів
Чим дихають Черкаси
Чим дихають Черкаси: у Дніпровському мікрорайоні рівень формальдегіду зашкалює

Протягом минулого тижня (16–21 березня) у Черкасах спостерігалося значне погіршення якості повітря. Найскладніша ситуація зафіксована у Дніпровському мікрорайоні, де концентрація формальдегіду суттєво перевищила допустимі межі.
Про це повідомили фахівці Черкаського обласного центру з гідрометеорології за результатами регулярного моніторингу.
Де повітря найбрудніше?
За даними метеорологів, перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин фіксували в усіх основних районах міста:
Дніпровський мікрорайон (район «Д»): став епіцентром забруднення формальдегідом — його вміст у повітрі перевищував норму у 1,7–3,7 раза. Також тут зафіксовано у 1,7 раза більше пилу, ніж дозволено.
Центр міста: екологи виявили перевищення вмісту пилу (у 1,7 раза), діоксиду азоту (у 1,2–1,4 раза) та аміаку (у 1,2–1,5 раза).
Південно-Західний район: ситуація схожа — пил перевищив норму у 1,7 раза, діоксид азоту у 1,2–1,3 раза, а аміак — у 1,1–1,2 раза.
Позитивна динаміка на тлі перевищень
Попри тривожні цифри, синоптики зазначають, що порівняно з позаминулим тижнем середньодобова концентрація більшості шкідливих домішок у Черкасах дещо знизилася. Проте рівень формальдегіду все ще залишається критично високим.
Нагадаємо, що формальдегід — це безбарвний газ із різким запахом, тривалий вплив якого може негативно позначатися на дихальній системі та загальному самопочутті мешканців.
Черкаський «АЗОТ»
Історія черкаського «Азоту». Це не просто хроніка будівництва заводу, це історія про те, як сонне провінційне місто на березі Дніпра раптово перетворилося на індустріальний центр, куди з’їжджалися тисячі молодих людей з усього колишнього союзу.
Ось найцікавіші факти та моменти з «біографії» нашого хімічного гіганта, які сформували сучасні Черкаси.
1. Березень 1964-го: Народження «Первістка». Офіційним днем народження заводу вважається 14 березня 1964 року. Саме тоді, після трьох років виснажливого будівництва посеред піщаних пустирів, на першій черзі цеху аміаку було отримано перший продукт.
Черкаси. Готель "Турист"
Черкаси. Готель "Турист", 1971 р.
Дякуємо Ю.Мезенцеву за знахідку фото.
Його давно немає.
Немає вже й Ювілейного парку — тепер це Сосновий бір.
Але якщо пройтися там тихо, без поспіху — здається, що він десь поруч. Просто не видно.
Скляна стіна — і за нею сосни.
Телефон у номері — тоді це було не дрібниця.
Ресторан, куди заходили і з парку, і через вестибюль.
Він був правильним.
Зручним. Живим. Своїм.
Тут хтось вперше бачив Черкаси.
І, можливо, саме звідси починалося чиєсь перше враження про місто.
Сильний, сучасний проєкт — настільки, що його копіювали за кордоном.
І разом із ним — ніби вимкнули життя.
Без рішень. Без захисту. Без господаря.
Ламали, різали, розтягували.
В кімнатах, де жили люди, з’явилися випадкові тіні.
Без особливого шуму. Без прощання.
Вона не знає демонтажу.
Черкаський завод хімічних реактивів
Черкаський завод хімічних реактивів. Історія заводу «Черкаський завод хімічних реактивів» — це ще одна сторінка потужного індустріального минулого Черкас, яка тісно пов’язана з розвитком хімічного кластеру міста у другій половині XX століття.
Заснування та спеціалізація





