Черкаси. Готель "Турист", 1971 р.
Дякуємо Ю.Мезенцеву за знахідку фото.
Його давно немає.
Немає вже й Ювілейного парку — тепер це Сосновий бір.
Але якщо пройтися там тихо, без поспіху — здається, що він десь поруч. Просто не видно.
Скляна стіна — і за нею сосни.
Телефон у номері — тоді це було не дрібниця.
Ресторан, куди заходили і з парку, і через вестибюль.
Він був правильним.
Зручним. Живим. Своїм.
Тут хтось вперше бачив Черкаси.
І, можливо, саме звідси починалося чиєсь перше враження про місто.
Сильний, сучасний проєкт — настільки, що його копіювали за кордоном.
І разом із ним — ніби вимкнули життя.
Без рішень. Без захисту. Без господаря.
Ламали, різали, розтягували.
В кімнатах, де жили люди, з’явилися випадкові тіні.
Без особливого шуму. Без прощання.
Вона не знає демонтажу.


