Замковий узвіз у Черкасах

 

Замковий узвіз у Черкасах: хто і як відкрив портал до забудови

Замковий узвіз – без перебільшення найбільш знакова місцина для Черкас, адже звідси починалось місто. Проте скоро цього місця може не стати через забудову. 

Як відкрився портал можливостей до забудови Замкового, хто до цього долучився, які методи використовує забудовник – у матеріалі «18000». 

Замковий узвіз у Черкасах. Давнина

Усе почалося на цій землі – два замки, міжзамчище. Обростали хати, неподалік була церква, з’явилося кладовище. Черкаси з невеличкого форпосту Подільського князівства ставали важливим адмінцентром Князівства Литовського. Буквально – Черкаси з’явилися тут, на Замковому.

- На цьому місці виявили цвинтар 17–18 століття. Здається, 186 поховань, – розповів археолог Дмитро Куштан журналістці «18000». – Залишки жител. Одне житло початку 15‐го століття, це практично перші десятиліття існування міста Черкаси. Де збереглися дерев’яні конструкції, фрагменти дерев’яного посуду, керамічний посуд, прикраси.

У Черкаси стояв один із найоригінальніших пам’ятників України - пам’ятник варенику.

Мало хто пам’ятає, але колись у Черкаси стояв один із найоригінальніших пам’ятників України - пам’ятник варенику.

 Його встановили у 2006 році біля готелю «Росава». Ініціатором створення став директор готелю Микола Петренко.

Там, де Дніпро стає морем. Черкаська набережна

Там, де Дніпро стає морем: чим особлива Черкаська набережна і як її хочуть змінити

Черкаська набережна – особливе місце на Дніпрі, яке є справжньою гордістю міста. Вона вирізняється атмосферою, характером і цікавою історією. Місцеві жителі вважають, що саме на схилах річки відкривається гармонійна природа, без щільної забудови, яка ніби нависає над головою.  Унікальність локації полягає ще й в тому, що після 90-х років громаді вдалося відстояти берегову лінію від забудови приватними котеджами. Таким чином зберегли вільний доступ до води для всіх.

Черкаський «Машбуд»

 Черкаський «Машбуд». Історія заводу бере початок у 1946 році. Після війни країна потребувала відновлення, а Черкащина, з її родючими землями, засобів для обробки врожаю та розвитку харчової промисловості.

Спочатку це були скромні ремонтно-механічні майстерні. Але вже за кілька років вони переросли у спеціалізоване підприємство. Мало хто знає, що «Машбуд» став одним із «первістків» великої індустріалізації Черкас, яка згодом подарує місту статус «хімічної столиці».

Золота ера: Коли черкаське обладнання підкорювало світ

У 60-х та 70-х роках «Машбуд» став справжнім монополістом у специфічній, але дуже важливій ніші, обладнання для переробки овочів та фруктів.

Історія черкаського вокзалу

 Куди веде залізниця? Історія черкаського вокзалу, який міг бути більшим. Черкаський залізничний вокзал - це візитівка міста, яка вражає своєю охайністю та модерністським стилем. Але якщо поглянути на карту залізниць України, ви помітите дивну річ: Черкаси - це велике обласне місто, яке стоїть на «відшибі» основних магістральних шляхів.

Чому так сталося і яким міг бути наш вокзал?

1. Епоха «цукрових королів» та перша колія. Залізниця прийшла в Черкаси у 1876 році. Її появою місто зобов’язане не державі, а «цукровим королям» - родинам Терещенків та Бобринських. Їм потрібно було вивозити цукор зі своїх заводів до портів.

Тоді Черкаси були кінцевою станцією гілки від станції Бобринська (нині імені Тараса Шевченка). Залізниця просто впиралася в берег Дніпра. Жодного мосту не було, а вантажі перевантажували на баржі. На той час вокзал був маленькою дерев’яною будівлею, яка навряд чи відповідала амбіціям торгового міста.

2. Проєкт «Великого ходу» та амбіції імперії. На початку XX століття виник грандіозний план: з’єднати Черкаси з Лівобережжям. У 1912 році нарешті почали будувати залізничний міст через Дніпро. Черкаси мали стати частиною надпотужної магістралі Одеса - Бахмач.

Якби цей план реалізували повністю до Першої світової війни, Черкаський вокзал сьогодні приймав би десятки міжнародних експресів. Планувалося будівництво величезного вокзалу-палацу в класичному стилі, який би за розмірами не поступався одеському. Але війна та революція «заморозили» ці плани на десятиліття.

3. Вокзал-рекордсмен: архітектура 60-х. Той вокзал, який ми бачимо сьогодні, з’явився лише у 1963 році. Це був сміливий проєкт архітектора Леоніда Чуприна. Скляні стіни, легкий дах, величезний зал очікування - на той час це був один із найсучасніших вокзалів СРСР.

Цікавий факт: Черкаський вокзал був спроєктований так, щоб обслуговувати пасажиропотік у 500 тисяч осіб на рік. Для тогочасних Черкас це було «на виріст». Проте архітектурні обмеження радянського часу не дозволили зробити його таким великим, як хотіли спочатку - проєкт «обрізали», щоб зекономити кошти.

4. Чому ми не стали великим вузлом? Головна «біда» черкаської залізниці - це її одноколійність. Більшість шляхів навколо Черкас (особливо міст і дамба) мають лише одну колію. Це створює «пляшкове горло»: поїзди змушені чекати один на одного на роз’їздах.

Саме тому основні швидкісні потяги (наприклад, Інтерсіті) зазвичай оминають Черкаси, зупиняючись на вузловій станції ім. Тараса Шевченка у Смілі. Черкаси залишилися «тихою гаванню» залізниці.

5. Нова надія: Електрифікація. Лише нещодавно (у 2022-2023 роках) сталася подія, на яку місто чекало понад 100 років - дільницю Черкаси - ім. Т. Шевченка нарешті електрифікували. Це дозволило запустити прямий швидкісний поїзд до Києва та дало надію на те, що Черкаський вокзал нарешті почне використовувати свій потенціал на повну.

Черкаси Times