Створення водосховища змінило клімат Черкас

 Як створення водосховища змінило клімат Черкас? Ви коли-небудь замислювалися, чому в Черкасах така липка спека влітку та дивні тумани восени? У всьому винне місцеве штучне «море» - гігантське водосховище, яке назавжди змінило клімат регіону. Коли в шістдесятих побудували ГЕС і залили площу у дві тисячі квадратних кілометрів, екологія Черкас отримала справжній шок. Величезна маса води спрацювала як гігантський тепловий акумулятор. Тепер весна в місті настає пізніше, бо крижана брила водосховища довго охолоджує береги. А восени, навпаки, вода довго віддає тепло, затягуючи місто нескінченними туманами. Але головна проблема - надмірна вологість. Черкаси перетворилися на субтропіки: через випаровування, спека переноситься важче, а взимку вологий мороз пробирає до кісток. Плюс до всього, «море» фактично знищило природне очищення Дніпра. Стояча вода влітку прогрівається до критичних тридцяти градусів, через що річка перетворюється на зелений кисіль із синьо-зелених водоростей. ГЕС дала електроенергію, але забрала в Черкас їхній колишній помірний клімат, подарувавши натомість ефект «парника». Добре це чи погано, вирішуйте самі, але до створення водосховища, тут був зовсім інших клімат.

Автор Черкаси Times

Техніка працює. Місто прибирають

Містяни фіксують техніку на вулицях Черкас. Вона все таки була, відео факт 

У Черкасах автобус №5 курсуватиме за новим маршрутом

 З 9 лютого автобус №5 курсуватиме за зміненим маршрутом, розповів міський голова.

Згідно з інформацією, від вулиці Олексія Панченка маршрут пролягатиме наступними вулицями: Санаторна — Святителя-хірурга Луки — Дахнівська (до зупинки "Соснівка") — Дахнівська — Святителя-хірурга Луки — Санаторна — Олексія Панченка, далі — за маршрутом.

Також Анатолій Бондаренко зазначив, що у зв'язку з новою схемою руху, назву перейменують:

"Маршрут № 5 «ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» — вулиця Генерала Момота» з кінцевою зупинкою «Соснівка» по вулиці Дахнівській перейменовано на № 5 «ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» — Соснівка»".

Зміни запровадили для зручності пасажирів та з урахуванням звернень, додав він.

Легенда про те, що десь у лісах під Золотоношею схований «повний дублікат» мосту через Дніпро

 Серед жителів Черкас та Золотоноші десятиліттями ходить легенда про те, що десь у лісах під Золотоношею схований «повний дублікат» нашого залізничного мосту через Дніпро. Нібито його зберігали в розібраному вигляді на випадок війни. Розбираємося, де тут правда, а девигадка.

🔍 Факт №1: Це був не «черкаський міст», а Спецзапас МПС. У радянські часи вздовж ключових залізничних магістралей справді створювалися бази Спецзапасу Міністерства шляхів сполучення (МПС). Одна з таких баз (офіційно мостобаза) розташовувалася в районі Золотоноші. Там зберігалися не копії конкретних мостів, а уніфіковані сталеві прогонові будови та збірно-розбірні конструкції.

🔍 Факт №2: Чому виникла легенда про дублікат? Прогони, які зберігалися на базі в Золотоноші, візуально були ідентичними тим, що встановлені на нашому мосту (типові проєкти тих років). У разі руйнування мосту, ці конструкції мали оперативно доставити до Дніпра і встановити замість пошкоджених.

🔍 Факт №3: Де ці конструкції зараз? Довгий час база в Золотоноші була законсервована. Однак після розпаду СРСР та зміни військової доктрини утримання таких гігантських складів металу стало недоцільним. Частина конструкцій була використана за призначенням: їх відправляли на плановий ремонт мостів по всій Україні.

Демонтаж: На сьогодні база в Золотоноші практично порожня. Велика частина «запасного мосту» була розпиляна на металобрухт або вивезена на інші стратегічні об'єкти ще у середині 2000-х.

Підсумок: «Золотоніський дублікат» не був міфом, але він не був і «другим Черкаським мостом». Це був стратегічний конструктор, який міг врятувати логістику регіону в разі катастрофи. Сьогодні від нього залишилися лише порожні майданчики та спогади ветеранів-залізничників.

автор: Черкаси Times

Долина троянд, п'ятдесят років тому цієї локації у сучасному вигляді не існувало

 П'ятдесят років тому цієї локації у сучасному вигляді не існувало. Це був технічний берег, що з’явився після намиву піску для будівництва мікрорайону Митниця.

Концепція: Парк планувався як частина масштабної набережної. Тут висаджували перші декоративні кущі та дерева, але головним акцентом була просторовість і близькість до води.

Символізм: Назва «Долина троянд» з’явилася завдяки величезним клумбам із трояндами, які були гордістю міських озеленювачів. У радянські часи це було популярне місце для прогулянок після відвідування Пагорба Слави.

1990-ті: Занепад та стихійність.

У часи економічної кризи парк переживав не найкращі часи.

Стан: Клумби з трояндами поступово зникали через відсутність належного догляду, а територія часто ставала місцем для стихійних пікніків.

Інфраструктура: Ліхтарі не працювали, а доріжки були розбиті. Проте парк все одно залишався «магнітом» завдяки прямому доступу до пляжів.

2010-до сьогодні: Реконструкція та «Сонце».

Справжнє переродження розпочалося близько 10–12 років тому. Парк став майданчиком для сучасних арт-об'єктів та фестивалів.

Сонячний годинник: У 2012 році з'явився знаменитий годинник у вигляді величезного птаха та дванадцяти стільців. Це змінило сприйняття парку, він став інтерактивним.

Креативний простір: З'явилися написи «Я люблю Черкаси», сучасне освітлення, поливальні системи та доглянуті газони, на яких офіційно дозволили відпочивати (що стало справжньою культурною революцією для міста).

Фестивальна локація: До війни Долина троянд була головною ареною для Дня міста, «Гайдаfest» та інших масштабних подій.

Що втрачено, а що здобуто?

Ми втратили масштабні розарії, які дали назву парку (їх стало значно менше), але здобули європейський формат відпочинку «на траві». Сьогодні Долина троянд - це символ того, як Черкаси розвернулися обличчям до Дніпра.