Техніка працює. Місто прибирають

Містяни фіксують техніку на вулицях Черкас. Вона все таки була, відео факт 

У Черкасах автобус №5 курсуватиме за новим маршрутом

 З 9 лютого автобус №5 курсуватиме за зміненим маршрутом, розповів міський голова.

Згідно з інформацією, від вулиці Олексія Панченка маршрут пролягатиме наступними вулицями: Санаторна — Святителя-хірурга Луки — Дахнівська (до зупинки "Соснівка") — Дахнівська — Святителя-хірурга Луки — Санаторна — Олексія Панченка, далі — за маршрутом.

Також Анатолій Бондаренко зазначив, що у зв'язку з новою схемою руху, назву перейменують:

"Маршрут № 5 «ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» — вулиця Генерала Момота» з кінцевою зупинкою «Соснівка» по вулиці Дахнівській перейменовано на № 5 «ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» — Соснівка»".

Зміни запровадили для зручності пасажирів та з урахуванням звернень, додав він.

Легенда про те, що десь у лісах під Золотоношею схований «повний дублікат» мосту через Дніпро

 Серед жителів Черкас та Золотоноші десятиліттями ходить легенда про те, що десь у лісах під Золотоношею схований «повний дублікат» нашого залізничного мосту через Дніпро. Нібито його зберігали в розібраному вигляді на випадок війни. Розбираємося, де тут правда, а девигадка.

🔍 Факт №1: Це був не «черкаський міст», а Спецзапас МПС. У радянські часи вздовж ключових залізничних магістралей справді створювалися бази Спецзапасу Міністерства шляхів сполучення (МПС). Одна з таких баз (офіційно мостобаза) розташовувалася в районі Золотоноші. Там зберігалися не копії конкретних мостів, а уніфіковані сталеві прогонові будови та збірно-розбірні конструкції.

🔍 Факт №2: Чому виникла легенда про дублікат? Прогони, які зберігалися на базі в Золотоноші, візуально були ідентичними тим, що встановлені на нашому мосту (типові проєкти тих років). У разі руйнування мосту, ці конструкції мали оперативно доставити до Дніпра і встановити замість пошкоджених.

🔍 Факт №3: Де ці конструкції зараз? Довгий час база в Золотоноші була законсервована. Однак після розпаду СРСР та зміни військової доктрини утримання таких гігантських складів металу стало недоцільним. Частина конструкцій була використана за призначенням: їх відправляли на плановий ремонт мостів по всій Україні.

Демонтаж: На сьогодні база в Золотоноші практично порожня. Велика частина «запасного мосту» була розпиляна на металобрухт або вивезена на інші стратегічні об'єкти ще у середині 2000-х.

Підсумок: «Золотоніський дублікат» не був міфом, але він не був і «другим Черкаським мостом». Це був стратегічний конструктор, який міг врятувати логістику регіону в разі катастрофи. Сьогодні від нього залишилися лише порожні майданчики та спогади ветеранів-залізничників.

автор: Черкаси Times

Долина троянд, п'ятдесят років тому цієї локації у сучасному вигляді не існувало

 П'ятдесят років тому цієї локації у сучасному вигляді не існувало. Це був технічний берег, що з’явився після намиву піску для будівництва мікрорайону Митниця.

Концепція: Парк планувався як частина масштабної набережної. Тут висаджували перші декоративні кущі та дерева, але головним акцентом була просторовість і близькість до води.

Символізм: Назва «Долина троянд» з’явилася завдяки величезним клумбам із трояндами, які були гордістю міських озеленювачів. У радянські часи це було популярне місце для прогулянок після відвідування Пагорба Слави.

1990-ті: Занепад та стихійність.

У часи економічної кризи парк переживав не найкращі часи.

Стан: Клумби з трояндами поступово зникали через відсутність належного догляду, а територія часто ставала місцем для стихійних пікніків.

Інфраструктура: Ліхтарі не працювали, а доріжки були розбиті. Проте парк все одно залишався «магнітом» завдяки прямому доступу до пляжів.

2010-до сьогодні: Реконструкція та «Сонце».

Справжнє переродження розпочалося близько 10–12 років тому. Парк став майданчиком для сучасних арт-об'єктів та фестивалів.

Сонячний годинник: У 2012 році з'явився знаменитий годинник у вигляді величезного птаха та дванадцяти стільців. Це змінило сприйняття парку, він став інтерактивним.

Креативний простір: З'явилися написи «Я люблю Черкаси», сучасне освітлення, поливальні системи та доглянуті газони, на яких офіційно дозволили відпочивати (що стало справжньою культурною революцією для міста).

Фестивальна локація: До війни Долина троянд була головною ареною для Дня міста, «Гайдаfest» та інших масштабних подій.

Що втрачено, а що здобуто?

Ми втратили масштабні розарії, які дали назву парку (їх стало значно менше), але здобули європейський формат відпочинку «на траві». Сьогодні Долина троянд - це символ того, як Черкаси розвернулися обличчям до Дніпра.

Геніальний інженер Володимир Шухов винайшов гіперболоїдні конструкції

На початку XX століття геніальний інженер Володимир Шухов винайшов гіперболоїдні конструкції. Це була революція: легкі та ажурні, які виглядали як «сталеве мереживо», але при цьому витримували колосальні навантаження. У всьому світі таких веж залишилося лише близько 20. Черкаська вежа - одна з небагатьох вцілілих в Україні, що робить її пам’яткою світового значення.

Як вона з’явилася в Черкасах?

Історія її появи була дуже прагматичною: На початку 1900-х Черкаси стрімко росли, і місту була конче потрібна сучасна система водогону. 

Замовлення міста: У 1913 році міська влада замовила проєкт водонапірної вежі. Вже у 1914 році вона була зведена і почала забезпечувати місто водою.

Технічне диво: Завдяки своїй формі вона була дешевшою у будівництві (потребувала менше металу) і набагато стійкішою до вітрів, ніж звичайні споруди.

Неймовірні факти для обговорення:

Дивовижне виживання: У 1944 році, під час Другої світової війни, німецькі війська, що відступали, підірвали вежу. Вона впала, але завдяки унікальній гнучкій конструкції не розсипалася. Після визволення міста її просто підняли, підварили і знову повернули в стрій!

Де її знайти: Вона знаходиться за адресою вул. Гетьмана Сагайдачного, 12. Висота вежі близько 34 метрів.

Черкаська «Ейфелева вежа»: Хоча наша вежа не така висока, як паризька, вона технічно досконаліша. Це символ епохи, коли інженерія межувала з мистецтвом.