Міграція на «табачку»

Міграція на «табачку». Цьогоріч новосілля святкуватимуть низка позашкільних закладів, державних установ і громадських організацій. У планах міської влади переселити їх у будівлі колишньої тютюнової фабрики. Нагадаю, вона припинила своє існування три роки тому, а свої приміщення минулоріч безкоштовно передала у власність міста. Грандіозні плани їх освоєння із владцями розділяють далеко не всі вимушені «емігранти». Решту черкасців цікавить доля вивільнених приміщень. Про всі аспекти майбутнього великого переселення.

Марія Гаврилян, кореспондент: «Великим переселенням народів у світовій історії назване явище етнічних міграцій у Європі з ІV по VII століття. Велике переселення по-черкаськи зразка 2012 року – це переселення різних гуртків і державних установ у приміщення колишньої тютюнової фабрики.

Так уже охрестила цей процес громада міста».
Упродовж року міська влада планує відселити сюди низку позашкільних, культурних і спортивних організацій, центр із надання адміністративних послуг, громадський ресурсний центр, міський архів і Станцію швидкої медичної допомоги. Розташують їх у адміністративному приміщені колишньої тютюнової фабрики.

Валерій Давиденко, радник міського голови м. Черкаси: «Строилось данное помещение в 80-ых годах, и никогда здесь не было ни производства, ни запаха. Работаю все коммуникации, тепло, электричество, кондиционеры, вытяжные системы».

Попри все це змінювати свою прописку викладачі музичної школи № 2 категорично не бажають. Останні кілька десятків років позашкільний заклад розміщується у двох будівлях на розі вулиці Котовського та бульвару Шевченка. Проти переселення музиканти мають кілька вагомих аргументів.

Леонід Жох, завідувач Черкаської музичної школи № 2: «По-перше, транспортна розв’язка. Зараз ми в самому центрі. По-друге, екологія. Там працівникам видавали молоко, а зараз, уявіть, помістити туди дітей».

Ірина Сєлєванова, викладач по класу фортепіано Черкаської музичної школи № 2: «Очень не хочется. Говорят, там еще запах остался этого табака».

Лариса Черногалова, викладачка Черкаської музичної школи № 2: «Классы, которые нам предлагают, не предусмотрены для занятий. Звукоизоляция в таком маленьком помещении не может быть надежной».
Натомість у владців претензій більше до старих приміщень музичної школи. Збудовані вони ще із сотню років тому. 20 останніх не бачили капітального ремонту. А система опалення там узагалі небезпечна.

Валентина Шепецька, начальник управління культури та туризму МВК: «Приміщення будували в 70-х роках. На той час вимоги дозволяли будувати котел у корпусі. Сьогодні є чіткі вимоги, що такі приміщення повинні бути поза навчальним корпусом».

Півтисячі вихованцям і шести десяткам викладачів 2-ої музичної школи пропонують віддати цілий поверх в адмінприміщенні колишньої фабрики. У їхньому користуванні буде й концертна зала. Та непохитні музиканти наполягають на своєму. Переконані у шкідливому мікрокліматі нових приміщень, вони фактично закидали міську СЕС проханнями та вимогами провести перевірки.

Василь Загородній, головний державний санітарний лікар м. Черкаси: «Для того, щоб провести перевірку, ми повинні отримати ескізний план, щоб зрозуміти, що та де буде розміщене. Треба провести лабораторні дослідження, бо сам по собі тютюновий запах не є шкідливим, але тютюновий пил може бути алергеном».

Оскільки жодна черкаська лабораторія не може провести необхідні дослідження, санітарні лікарі порекомендували владцями звернутися до столичних фахівців.

Микола Кудрявцев, керуючий справами Черкаського МВК: «Я попередньо спілкувався з київським науковим дослідним інститутом. Ми укладемо угоду, щоб вони нарешті розставили крапки: чи є шкідливим приміщенням».

Серед майбутніх переселенців і Станція швидкої допомоги. Про переїзд тут мріють уже давно. Приміщенням, де в режимі нон-стоп цілодобово працюють 20 бригад лікарів, за деякими підрахунками більше ста років. Стіни з очерету, хоч і теплі, але розвалюються на очах.

Владислав Свириденко, головний лікар Станції швидкої допомоги м. Черкаси: «На цей момент ми маємо пристосовані приміщення, які за останні 5 років не ремонтували, бо їх треба капітально перебудовувати… А це всі комунікації, труби каналізаційні, проводку електричну».

У цих приміщеннях на початку минулого століття була станція гужового транспорту. Станція швидкої переїхала сюди в 65-му. Розмови про переселення в нормальне пристосоване приміщене розпочалися у 80-их роках.

Владислав Свириденко, головний лікар Станції швидкої допомоги м. Черкаси: «Ще головний лікар Штаєв років 25 тому в Москві затвердив проектно-кошторисну документацію. Мала вона бути на розі Шевченка та Котовського».

Щоправда, тоді кошти вирішили спрямувати на будівництво міських поліклінік і третьої лікарні. Відтоді медики про переїзд лише чують від владців, які з того часу змінилися не один раз. Та нинішня влада за це питання взялася серйозно. Майбутні мешканці колишньої «табачки», говорять у міськвиконкомі, переїжджатимуть туди почергово. Нині готують проектно-кошторисну документацію. Після цього будуть проведені тендери на реконструкцію приміщень. Саме ж переселення, ймовірно, розпочнеться влітку. А от як освоїти колишні виробничі цехи тютюнової фабрики, владці поки ще думають. Щоправда, мають вже кілька ідей. Так, на одному з трьох поверхів хочуть облаштувати художню галерею, на іншому – інтерактивний музей науки.

Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси: «Як один із варіантів – розташувати там сучасний ресурсний центр для ІТ-бізнесу».

Подальшу долю вивільнених приміщень у мерії коментують неохоче. Єдине, що розказав міський голова, так це про будівлі другої музичної школи. Одну об’єднають із будинком трауру та переобладнають у дитячий розважальний центр, який існуватиме в комплексі з дитячим парком. Іншу виставлять на торги.