Із другої половини 19 ст. до Черкас завітала пані Промисловість. У міста з'явилися цукроварня та рафінадний завод, цегельня, лісопилка, тютюнова фабрика.
Майже всі ці споруди розміщувалися якомога ближче до Дніпра – головної транспортної артерії. Дніпром перевозили і сировину, й готову продукцію, що сприяло розвиткові торгівлі. Щороку в Черкасах відбувалося аж сім ярмарків. У 1885 р. в місті було 15 фабрик і заводів, а в 1900 р. – майже три десятки. У 1912 р. через Дніпро спорудили залізничний міст, який став невід'ємною ланкою в магістралі «Одеса – Бахмач».
Утім, паралельно з промисловими об’єктами активно розвивалася культурна інфраструктура. Протягом 20 ст. дедалі більше розширювалася Соснівка – курортний район міста. Довгий час між Соснівкою та передмістям Казбет забороняли будь-яке будівництво, не пов’язане з туризмом. Це і вберегло місцеву природу в майже незайманому стані. В 40‑х рр. 20 ст. в місті вже працював драматичний театр, цирк, два кінотеатри, стадіон, краєзнавчий музей, 39 бібліотек і безліч робітничих клубів. У 1954 р. Черкаси стали центром наймолодшої в Україні області.
dram-teatrСеред останніх архітектурних надбань Черкас – Будинок зв'язку, Музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, гранітно-бронзовий ансамбль, споруджений на честь 400-річного ювілею від дня народження Богдана Хмельницького. Статуя видатного гетьмана має висоту 5 метрів, її виготовили майстри Художнього фонду України. Обабіч від постаті Хмельницького – бронзові композиції, що символізують перемогу козаків на морі та суходолі. Знизу прикріплено вісім плит, де зафіксовано видатні перемоги гетьмана над поневолювачами українського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар