Ще практично стільки ж деревини, на думку влади, потребує знесення
Тетяна Мартинова
За чотири останні роки у місті знесено 3256 дерев, ще 2300, на думку департаменту житлово-комунального комплексу Черкаського міськвиконкому, потребують видалення.
У деяких городян складається враження, що дерева попросту винищують, адже викорчувані старі рослини мали крони і давали тінь, а молоді для затінку ще недостатньо розрослися. У Черкасах обрізали каштани по бульвару Шевченка, викорчували старі дерева по вулиці Енгельса, частково у центрі міста та мікрорайоні Митниця, знесли розкішні ялини на Соборній площі. На черзі – вулиця Хрещатик, де цьогоріч планують викорчувати усі старі дерева. Як необхідно проводити озеленення у місті, чи варто викорчовувати здорові, хоч і старі рослини, як швидко Черкаси знову стануть зеленими, «Вечірка» поцікавилася у експертів.
Скільки зрізали у Черкасах дерев
2009 рік – 889 дерев;
2010 рік – 1525 дерев;
2011 рік – 367 дерев;
2012 рік – 475 дерев.
Скільки висадили у Черкасах дерев 2009 рік – 446 дерев;
2010 рік – 631 дерево;
2011 рік – 623 дерева;
2012 рік – 410 дерев.
Наразі на території міста знаходиться близько 2300 дерев, які підлягають негайному видаленню, загрожують життю та майну громадян.
За останні чотири роки у Черкасах знесено 3256 дерев.
У цей час департаментом житлово-комунального комплексу висаджено 2100 дерев.
Олександр Ільченко, директор департаменту місто-будування Черкаського міськ-виконкому:
Дерева, як і ми з вами, не вічні. Усі вони мають вік, і у певний час їх слід зрізати. Зараз на тротуарах Хрещатика росте 227 дерев. Серед них вишні, абрикоси, каштани, акації, клени, берези, тополі, ялини, горобина і бузок. У задовільному стані лише близько 50% дерев. 114 – потребують санітарної обрізки, а 89 – формування крони. Ми плануємо замінити їх на 300 нових рослин, які будуть в одному стилі, висаджені в одну лінію, матимуть сформовані крони і даватимуть затінок на пішохідну частину вулиці. На мою думку, на Хрещатику слід висаджувати низькорослі рослини, які б не заважали лініям електропередач та інженерним мережам, що знаходяться під землею. Зокрема, добре б прижилися клени та акації. Ці дерева невибагливі у міських умовах, у них об'ємна крона, яка дає велику тінь на тротуар. Коренева система не пошкоджує асфальтне покриття й тротуари. Окрім того, ці дерева поглинають велику кількість вуглекислого газу та виділяють кисень. Я радив би використовувати вже дорослі саджанці, зі сформованими кронами, а також розвиненим корінням. Приклади використання таких дерев у Черкасах уже є».
Наталя Фоміна, голова Черкаської обласної організації «Всеукраїнська екологічна ліга»:
Ми затято боролися проти вирубки дерев на центральній площі нашого міста. Ми збирали громаду, голосували проти таких дій влади, однак ніхто нас не почув, бо влада не хотіла цього чути. Обговорювати проект реконструкції вулиці Хрещатик представників громадських організацій покликали о першій годині дня. На цей захід городяни попросту не могли потрапити, бо були на роботі. Дві третини присутніх були працівниками міськ-виконкому, які, зрозуміло, одноголосно підтримали проекти свого керівництва.
Так вирубувати дерева у місті, як це робить сучасна влада, не можна. Природозаповідний фонд Черкащини становить 2,9% від загальної площі області, тоді як має становити щонайменше 15%. Ми не відповідаємо європейським стандартам, бо не збільшуємо, а навпаки, з кожним роком зменшуємо кількість зелених насаджень. Ми не розуміємо багатьох проектів мера, зокрема, його прагнення реконструювати і знищити дерева по бульвару Шевченка та вулиці Хрещатик. Ми вже маємо голу вулицю Енгельса. Має бути певний план дій, погоджений із городянами.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології департаменту житлово-комунального господарства Черкаської міськради:
На території міста проводиться видалення аварійних, сухостійних, фаутних (із пошкодженнями та вадами стовбурів різного походження) дерев, а також дерев, які досягли вікової межі. Акцентуємо увагу, що за рахунок коштів міського бюджету не було знесено жодного дерева, яке перебуває у доброму чи задовільному стані. Усі аварійні та сухостійні дерева видаляються за зверненнями городян. Фаутні дерева і дерева, що досягли вікової межі, виявляються комісією під час планових обстежень. Деревина, яка утворюється при знесенні дерев, утилізується на трьох спеціалізованих ділянках. На першій, що по вулиці Пацаєва, вона разом з опалим листям перегниває, з часом там утвориться гумус. На другій ділянці «Черкаситеплокомуненерго» перетворює деревину на тріску, яку використовує як сировину для котлів, що працюють на біопаливі. На третю ділянку ми звозимо пеньки та трухляву деревину. Ті тріски, на які їх переробляємо, використовуємо для потреб міста – віддаємо у зоопарк, для розарію тощо. Видаливши старі рослини, ми висаджуємо й нові саджанці. У 2009—2012 роках на території міста висаджено 2110 дерев. Ще близько 3 тис. дерев висадили городяни під час суботників та толоки.
Григорій Музика, кандидат біологічних наук, завідувач науково-дослідної лабораторії ландшафтного дизайну та проектування дендропарку «Софіївка»:
Озеленення кожної вулиці слід оцінювати індивідуально, з прив'язкою до архітектури та стану вже наявних наса-джень. Тому дати однаковий для усіх рецепт не можна. Коли існує концепція реконструкції вулиці, кварталу чи скверу або, як у випадку Черкас, вулиці Хрещатик і у цій концепції запланована розбивка квітників, то знесення дерев, які кидатимуть тінь на ці квітники, цілком виправдане. Окрім того, слід пильнувати вік зелених насаджень у місті і розуміти, що міське середовище через шкідливі викиди автотранспорту та використання соляної суміші у зимовий час скорочують цей вік на одну третю, а то й уполовину. Зелені насадження – це динамічна структура, яка має певний цикл. Її слід заміняти, й у цьому немає нічого страшного. У Паризькому королівському парку Версаль чотири рази практично повністю заміняли зелені насадження, на що було витрачено половину річного бюджету міста. Тож це світова практика».
Немає коментарів:
Дописати коментар