Старовинні Черкаси: Що знайшли дослідники Черкас в підвалі старої аптеки

Старовинні Черкаси: Що знайшли дослідники Черкас в підвалі старої аптеки (ФОТО) Унікальні раритети черкаського побуту ХІХ – початку ХХ ст. були виявлені черкаськими археологами та краєзнавцями у підвалі старої аптеки на розі бульвару Шевченка та вулиці Дашковича. Нагадаємо, що при проведенні земельних робіт комунальники наштовхнулися на старе підвальне приміщення. Мерія Черкас планує на цьому місці створити так званий музей під відкритим небом, накривши підвал скляним куполом. Саме на цьому місці краєзнавці виявили деталі кахляної печі – фрагменти коробчастих кахлів. За словами завідуючої відділом археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап (яка разом з керівником відділу охорони культурної спадщини Черкаської ОДА Миколою Суховим проводили розкопки на цьому місці), навіть ці уцілілі предмети дають уявлення про побут людей, які жили в Черкасах приблизно 100 років тому. Серед знайдених коробчастих кахлів є карнизні та лицьові, які нині виставлені в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею. Подібний орнамент кахельної печі краєзнавці побачили на одній із фотографій, зробленій у 1970 році в черкаській будівлі ветераном археологічної та пам’яткоохоронної справи Вірою Неродою. Згодом будинок, де зробили унікальне фото, знесли. Якщо придивитись, то можна побачити, що у нижньому ряду розташовані саме такі кахлі з подібним орнаментом, як і на знайдених у підвальному приміщенні на розі бульв. Шевченка та вул. О.Дашковича. – Звертаюсь до черкасців, які, можливо, знаходили у котловані на розі Шевченка-Дашковича якісь фрагменти кахлів або мініатюрних пічних цеглинок: будь ласка, принесіть їх у наш музей. Можливо, саме вони стануть тими шматочками, які дозволять доповнити майбутню реконструкцію старовинної печі новими деталями, – наголошує Лариса Сиволап. ЦІКАВО ЗНАТИ: Кахлі (з німецької Касhel) - різновид архітектурно-декоративної кераміки. Їх різноманітні за конструкцією типи ("горщикові", "мискові", "коробчасті") у ХV-ХХ ст. використовувалися для спорудження опалювальних пристроїв (печей, груб тощо), які, крім суто утилітарних цілей виконували функцію окраси інтер'єру житла. Тому поряд з простими теракотовими недекорованими з XVI ст. розпочалося виготовлення і художніх "коробчастих" кахлів, що призвело до справжнього перевороту у європейському кахлярському виробництві. Печі у помешканнях ХУІ-ХУІІІ століттях стали складними архітектурними спорудами з багатьох конструктивних кахляних елементів, головними з яких були "лицьові", "карнизні", "пояскові", "кутові", (що відрізнялися за розмірами і формою) кахлі, чільні площини яких щедро прикрашалися. Для викладення "дзеркала" печі, оберненого до глядачів, вироблялися кахляні комплекти, виготовлені в єдиному стилі, повторювали єдину "килимову " композицію. Причому орнамент кахлів являв собою завершений малюнок, оконтуренний високою рамкою. Це будівля старої аптеки, яка стояла на перетені булв Шевченка та вул. Дашковича Рештки кахляної печі Мініатюрна пічна цеглинка Фотографія печі, зроблена у 70-х роках у одному з будинків Черкас перед його знесенням