Палац культури «Дружба народів» в Черкасах

 

🏛 Що це за будівля

• Палац культури «Дружба народів» — головний культурний/концертний майданчик Черкас та області.

• Адреса: бульвар Шевченка, 249, Черкаси

• Будівля зведена на початку 1980-х — введена в експлуатацію у 1980 році. 

  🎭 Функції та можливості — що відбувається у “Дружбі народів”

  • “Дружба народів” має дві зали: лекційну (приблизно на 330 місць) та велику концертну залу на близько 1000 місць. 

  • Оснащена сучасною апаратурою: звук, світло, що дає змогу запрошувати відомих артистів і проводити великі концерти, шоу, фестивалі. 

  • У закладі є кафе-бар для відвідувачів. 

  • Тут виступали відомі українські артисти та колективи, відбувалися концерти, театральні вистави, гумористичні шоу, творчі вечори, фестивалі. 

  • “Дружба народів” не лише для великих подій — тут працюють місцеві культурно-мистецькі колективи, відбуваються аматорські концерти, творчі об’єднання, репетиції тощо. 

  Таким чином, Палац культури фактично є центром культури, дозвілля та масових заходів в Черкасах.

  🔧 Реконструкція та розвиток

  • У 2012 році “Дружба народів” зазнав першої серйозної реконструкції за ~32 роки його експлуатації. 

  • Після ремонту будівлю оновили, модернізували; відкриття оновленого Палацу відбулось 8 вересня 2012 року, до 50-річного ювілею “Черкаського Азоту”.

  • Також разом з реставрацією будівлі оновили площу й фонтан перед нею. 

    
    
    
    

    ⚠️ Історичне походження назви — та дискусії довкола неї

    • Назва “Дружба народів” виникла у контексті святкування 325-річчя так званого “возз’єднання України з Росією” — події, яка святкувалася у 1979 році. 

    • Через це у 2020-х роках виникла суспільна дискусія, чи варто перейменувати Палац культури, аби назва більше не асоціювалася з радянською ідеологією. 

    • За словами місцевих істориків, назва має “комуністичні” корені, і під дію закону про декомунізацію вона може підпадати. 

    • Відповідний запит до міської влади та звернення до власника (приватного підприємства — завод/підприємство, що опікувався палацом) уже було зроблено. 

    Отже, хоча “Дружба народів” давно стала брендом та улюбленим місцем для культурного життя Черкас — назва закладу сьогодні під питанням через контекст, з якого вона походить.

    🏙 Роль у житті міста

    • За різними джерелами, “Дружба народів” називають основною сценою міста і області, де проходять найбільші концерти, фестивалі та масові культурні події. 

    • Якщо у місті є інші клуби, палаци культури чи театри — “Дружба народів” виділяється як найбільший і найуніверсальніший майданчик. 

    • Для багатьох мешканців Черкас — це місце, де вони вперше побачили виставу, концерт, взяли участь у художньому чи танцювальному гуртку, ходили з друзями на шоу тощо. Таким чином, палац має і культурно-соціальну, і символічну цінність.

    📅 Сьогодні — активна діяльність

    • У 2025 році “Дружба народів” продовжує функціонувати як концертний майданчик: в афішах — концерти, шоу, вистави, гастролі. 

    • Палац доступний широкій аудиторії: концерти, дитячі вистави, вечірки, фестивалі, театральні та гумористичні програми — тобто спектр подій досить широкий. 

    ---

    🔎 Мої міркування / на що варто звернути увагу, якщо цікавишся “Дружбою народів”

    1. Архітектура і зміст — хоча будівля з’явилась за радянськими часами і має назву, пов’язану з радянськими ідеологеми (“дружба народів”), з часом вона стала частиною локальної культурної ідентичності Черкас. Тобто, для багатьох — це просто місце концертів, а не політичний символ.

    2. Можливе перейменування — через сучасний контекст в Україні (декомунізація, переосмислення радянської спадщини) назва може змінитися. Якщо це станеться — варто стежити за офіційними рішеннями міської влади.

    3. Цінність як культурного центру — незалежно від назви, “Дружба народів” цінна як майданчик, де збираються люди — на концерти, фестивалі, творчі заняття. Це один з ключових просторів культурного життя міста.

    4. Зміни з часом — реконструкції, модернізації, оновлення інтер’єру й техніки — все це говорить, що заклад адаптується до сучасних потреб, відновлюється та прагне залишатися актуальним.