У 18-19 столітті дістатися протилежного берега Дніпра черкащанам можливо було на поромі, який курсував з одного берега на другий кожного дня. Узбережжя Дніпра вдавнину було глевким, мулистим. У 1913 році поруч з переправою був прокладений дерев’яний міст, який з’єднав два береги Дніпра. Цей міст простояв у Черкасах до взяття міста німцями у 1941 році.
Потім знову була поромна переправа, а ще через деякий час був збудований залізничний міст із насипом. Розпочалося велике будівництво сучасного мосту у 1957 році. Для розробки проєкту було запрошене дуже відоме на той час товариство «Мостопоїзд-174». Ця організація займалася зведенням мостів на всій території СРСР. Конструкція мосту мала десять прольотів, виготовлених на заводі у місті Дніпро. Перевозилися до Черкас штовхачами та понтонами. Конструкції для мосту були настільки важкими, що при транспортуванні інколи ставалися аварії і десятки тон металу опинялися під водою, великими зусиллями доводилося їх звідти діставати. На будівництво дамби було направлено 60 самоскидів, які кожного дня перевозили майже дві тисячі кубометрів землі і піску, які ущільнювалися за допомогою п’ятьох бульдозерів. Також були залучені скрепер та катки. Взагалі було перевезено більше мільйони кубометрів ґрунту. Будівництво проходило у три зміни, кожна з них нараховувала 8 бригад по 15 людей. Конструкції для мосту на березі склепувалися, потім їх встановлювали на бетонні опори лебідками, а вже після цього міст з’єднували воєдино. Залізнична колія спочатку проходила по старому мосту, потім вона була перекинута на новий міст. Старий підіймали на 5 метрів вгору, щоб до води було метрів 15, це потрібно було для руху теплоходів по Дніпру. Поки споруджувалася дамба і міст люди переправлялися на інший берег Дніпра поромами. Після встановлення міст потрібно було пофарбувати. Справа ця була теж непростою, фарбували його 100 малярів. Через підвищену вологість метал дуже швидко покривався іржею, яка просочувалась крізь шар фарби і робітники перефарбовували міст декілька разів. До речі, на відкритті міст сяяв, як нова копійка. Під час розробки технічної документації за часів СРСР був встановлений максимальний термін експлуатації черкаського мосту на 50 років з урахуванням середньодобового навантаження у 4 тисячі машин, яке в наш час збільшилося маже втричі. Згідно з перевірками 2002 року на мосту потрібно було провести заміну 30 залізобетонних плитопрогінних конструкцій, поновити деталі залізобетонного короба, який має функції бар’єра. Через відсутність потрібного фінансування капітальний ремонт проведений не був. У наш час дамбу і міст через Дніпро постійно ремонтують і відновлюють, але це більш косметичні ремонти.
Немає коментарів:
Дописати коментар
залиште коментар